височувати —
ВИСО́ЧУВАТИ, ує, недок., що. Виділяти що-небудь краплями. Приймочка в насінних рослин вистилається пухкою тканиною, що височує із себе густу цукристу вологу і приймає плідний пилок (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
височувати —
ВИСО́ЧУВАТИ, ує, недок., перех. Виділяти що-небудь краплями.
Словник української мови в 11 томах