Орфографічний словник української мови

висталити

ви́сталити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. висталити — -лю, -лиш, док., перех. Наварити що-небудь сталлю для міцності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. висталити — ВИ́СТАЛИТИ, лю, лиш, док., що. Наварити сталлю і вигострити що-небудь. Пішов [дід] до коваля, висталив ніж (з казки); * Образно. В голові Шевченка все настирливіше роїлися думки про той час, коли повстане народ, висталить обух, сокирою зачне будити хиренну волю (Ф. Бурлака).  Словник української мови у 20 томах
  3. висталити — ГАРТУВА́ТИ (надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням з наступним швидким охолодженням), ЗАГАРТО́ВУВАТИ, СТАЛИ́ТИ. — Док.: загартува́ти, ви́сталити. Якби кайдани перегризти, То гриз потроху...  Словник синонімів української мови
  4. висталити — ВИ́СТАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Наварити що-небудь сталлю для міцності. Пішов [дід] до коваля, висталив ніж (Укр.. казки, 1951, 38); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  5. висталити — Ви́сталити, -лю, -лиш гл. Насталить. Висталив ніж і став її різать. Рудч. Ск. І. 44.  Словник української мови Грінченка