вистати

ви́стати 1

дієслово доконаного виду

вистачити

безос., діал.

ви́стати 2

дієслово доконаного виду

виступити

Значення в інших словниках

1. вистати — ВИ́СТАТИ¹ див. вистава́ти¹. ВИ́СТАТИ² див. вистава́ти².  Словник української мови у 20 томах
2. вистати — Не вистане шкури за виправку. Сама річ того не вартує, щоб нею клопотатися. Стало на юшку, стане й на петрушку. Як спромігся на більшу річ, то і на меншу спроможеться.  Приповідки або українсько-народня філософія
3. вистати — ВИСТАЧА́ТИ чого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь), СТАВА́ТИ, ХВАТА́ТИ розм., СТАЧА́ТИ розм., ВИСТАВА́ТИ заст., ВИСТАРЧА́ТИ діал., ДІСТАВА́ТИ діал., СТІКА́ТИ діал., СТАВА́ТИСЯ діал., ХАПА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. вистати — ВИ́СТАТИ¹ див. вистава́ти¹. ВИ́СТАТИ² див. вистава́ти².  Словник української мови в 11 томах
5. вистати — Виставати, -стаю, -єш сов. в. вистати, -стану, -неш, гл. 1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку. Ном. № 4884. 2) Выступать, выступить, выйти, уйти.  Словник української мови Грінченка