Орфографічний словник української мови

висікти

ви́сікти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. висікти — Висікти, витесати, вирізьбити «Холодне, мов висічене з каменю, обличчя дивилось на мене», — читаємо в оповіданні сучасного письменника й спиняємось думкою над словом висічене.  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  2. висікти — див. висікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висікти — ВИ́СІКТИ див. висіка́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. висікти — Аю, -аєш, недок., висікти, -чу, -чеш, док. Бити.  Словник сучасного українського сленгу
  5. висікти — див. побити  Словник синонімів Вусика
  6. висікти — ВИДО́ВБУВАТИ (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому-небудь), ВИРУ́БУВАТИ, ВИСІКА́ТИ, ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ. — Док.: ви́довбати, ви́рубати, ви́сікти, ви́жолобити.  Словник синонімів української мови
  7. висікти — ВИ́СІКТИ див. висіка́ти.  Словник української мови в 11 томах
  8. висікти — Висікати, -каю, -єш сов. в. висікти, -січу, -чеш, гл. Вырубать, вырубить, высѣчь. Ой як я схочу, терен висічу. н. п. Як зачав сікти мечем, — висік триста п'ятдесят чоловіка мечем. Грин. ІІІ. 587.  Словник української мови Грінченка