Орфографічний словник української мови

вихлюватий

вихлюва́тий

прикметник

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вихлюватий — -а, -е, діал. Хиткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вихлюватий — ВИХЛЮВА́ТИЙ, а, е, діал. Хиткий. Вихлюватий човен (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
  3. вихлюватий — див. хиткий  Словник синонімів Вусика
  4. вихлюватий — I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙ розм., ХИТЛЯ́ВИЙ розм., ВИХЛЯ́СТИЙ розм., ВИХЛЮВА́ТИЙ діал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Й техн. (який має здатність хитатися).  Словник синонімів української мови
  5. вихлюватий — ВИХЛЮВА́ТИЙ, а, е, діал. Хиткий. Вихлюватий човен (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  6. вихлюватий — Вихлюватий, -а, -е Шаткій. Вихлюватий човен. Волч. у.  Словник української мови Грінченка