виходжувати —
-ую, -уєш, недок., виходити, -джу, -диш, док., перех., розм. Старанно доглядаючи, виліковувати хворого, пораненого і т. ін. || Дбайливо ростити кого-небудь або щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виходжувати —
ВИХО́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ХОДИТИ, джу, диш, док. 1. що. Обходити в усіх напрямках яке-небудь місце, місцевість, проходити багато місць. – Усі нишпорки, усі глухі кутки виїздили та виходили, – немає, нігде немає!...
Словник української мови у 20 томах
виходжувати —
див. пестити; ростити
Словник синонімів Вусика
виходжувати —
ВИХО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХОДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Старанно доглядаючи, виліковувати хворого, пораненого і т. ін. — Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (Стельмах, Кров людська..
Словник української мови в 11 томах
виходжувати —
Виходжати, -джаю, -єш и виходжувати, -джу, -диш гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума.
Словник української мови Грінченка