вихрити —
ВИ́ХРИ́ТИ див. ви́хорити.
Словник української мови у 20 томах
вихрити —
див. бити; вирувати; чванитися
Словник синонімів Вусика
вихрити —
ВИ́ХОРИТИСЯ (здіймати сніг, пил і т.ін., утворюючи вихор), ВИ́ХОРИТИ, ВИ́ХРИ́ТИ, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ рідше. Перед його очима куйовдилась денна завірюха, крутилась, вихорилась (Панас Мирний); Хоч вихорить час від часу метелиця...
Словник синонімів української мови
вихрити —
ВИ́ХРИ́ТИ див. ви́хорити.
Словник української мови в 11 томах