Орфографічний словник української мови

вишрубувати

ви́шрубувати

дієслово доконаного виду

вигвинтити

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вишрубувати — Ви́шрібувати, вишрубува́ти: — вигвинчувати; переносно — дуже підносити, роздувати [44-2] — тут: дуже підносити, збільшувати, роздувати [44-1]  Словник з творів Івана Франка
  2. вишрубувати — див. вишрубовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишрубувати — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. вишрубувати — ВИ́ШРУБУВАТИ див. вишрубо́вувати.  Словник української мови в 11 томах