виявляти —
Виказувати, показувати; (себе) розкривати; (агента) ВИКРИВАТИ; (кому) висловлювати, розповідати; (дружбу) засвідчувати; (руди) ВІДНАХОДИТИ; ід. НЕ виявляти АКТИВНОСТИ, ф. не рипатися; п. ф.
Словник синонімів Караванського
виявляти —
-яю, -яєш, недок., виявити, -влю, -виш; мн. виявлять; док., перех. 1》 Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). || Виражати, передавати почуття, стан, наміри і т. ін. певними зовнішніми ознаками, проявами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виявляти —
ВИЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЯВИТИ, влю, виш; мн. ви́являть; док. 1. що. Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). Пани, виявляйте до рабів справедливість та рівність і знайте, що й для вас є на небі Господь! (Біблія. Пер.
Словник української мови у 20 томах
виявляти —
ВІДКРИВА́ТИ (шукаючи, знаходити), ВИЯВЛЯ́ТИ. — Док.: відкри́ти, ви́явити. Він мріє мандрувати.. Відкривати нові землі (Ю. Смолич); Терпляче блукала (медсестра) по всіх підрозділах, не виявляючи ніяких серйозних захворювань (О. Гончар).
Словник синонімів української мови
виявляти —
ВИЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЯВИТИ, влю, виш; мн. ви́являть; док., перех. 1. Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). — Навіть тоді, коли хлопці підіймали бучу, Галя виявляла охоту взяти найближчу участь у ній (Вас.
Словник української мови в 11 томах
виявляти —
Виявля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. виявити, -влю, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, показывать, показать, появлять, появить. Юдихва виявила його капості перед Ксерксом. Ном. № 3559.
Словник української мови Грінченка