Орфографічний словник української мови

вколюватися

вко́люватися 1

дієслово недоконаного виду

встромлятися

вко́люватися 2

дієслово недоконаного виду

уколювати себе чимось гострим

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вколюватися — I (уколюватися), -юється, недок. Пас. до вколювати I. II див. уколюватися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вколюватися — ВКО́ЛЮВАТИСЯ (УКО́ЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВКОЛО́ТИСЯ (УКОЛО́ТИСЯ), олю́ся, о́лешся, док. 1. Завдавати собі болю, неприємних відчуттів і т. ін. чим-небудь гострим.  Словник української мови у 20 томах
  3. вколюватися — ВКО́ЛЮВАТИСЯ¹ (УКО́ЛЮВАТИСЯ), юється, недок. Пас. до вко́лювати¹. ВКО́ЛЮВАТИСЯ² див. уко́люватися¹.  Словник української мови в 11 томах