Орфографічний словник української мови

владицтво

влади́цтво

іменник середнього роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. владицтво — -а, с., рідко. Панування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. владицтво — ВЛАДИ́ЦТВО, а, с. 1. рел.-церк. Діяльність і сан владики (у 3 знач.). Єронім Устрицький Перемиським владикою став у 1715 р., від владицтва відмовився 1746 р. (з рел.-церк. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. владицтво — ВЛАДИ́ЦТВО, а, с., ц.-с., рідко. Панування.  Словник української мови в 11 томах
  4. владицтво — Владицтво, -ва с. 1) Владычество. Трон крівавий свій, своє владицтво люте прославляє. К. ПС. 54. 2) Архіерейство, санъ архіерея и сопряженныя съ нимъ права и владѣнія. Між вас владики неписьменні, мов ті жиди владицтва купували. К. XII. 56.  Словник української мови Грінченка