влазити —
(в нутро) залізати, продіставатися, зап. проникати; (у дрібниці) входити, заглиблюватися, сов. вникати; (в жупан) одягати що; (до хати) (- злодія) забиратися; (в судді) пролазити, влаштовуватися ким; (у чужі діла) втручатися; (у чию шкуру) перевтілюватися в кого.
Словник синонімів Караванського
влазити —
(улазити), влажу, влазиш і влізати (улізати), -аю, -аєш, недок., влізти (улізти), -зу, -зеш, док. 1》 Протискуватися, проникати всередину чого-небудь. || Входити, вступати, занурюватись у щось рідке або сипуче. || розм. Одягатися в що-небудь. 2》 розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
влазити —
ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ), вла́жу, вла́зиш, ВЛІЗА́ТИ (УЛІЗА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛІ́ЗТИ (УЛІ́ЗТИ), зу, зеш, док. 1. Протискуватися, проникати в середину чого-небудь. В дупло руку – не іде, Голови не впхаю, Сюди-туди край дупла, Та й сам улізаю (С.
Словник української мови у 20 томах
влазити —
див. втручатися
Словник синонімів Вусика
влазити —
вла́зити (вкрада́тися) / влі́зти (вкра́стися) в ду́шу чию, кому і без додатка. 1. Дізнаватися про щось особисте, інтимне, про внутрішній світ, почуття, думки, наміри іншої людини або втручатися в них. Батуллі не Саїд.
Фразеологічний словник української мови
влазити —
ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ), вла́жу, вла́зиш і ВЛІЗА́ТИ (УЛІЗА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛІ́ЗТИ (УЛІ́ЗТИ), зу́, зе́ш, док. 1. Протискуватися, проникати в середину чого-небудь. — Дивись, он яка вовча берлога!...
Словник української мови в 11 томах