вм'ятий

вм'я́тий 1

дієприкметник

вдавлений

рідко

вм'я́тий 2

дієприкметник

розм'якшений

Значення в інших словниках

1. вм'ятий — I (ум'ятий), -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до вм'яти I. II див. ум'ятий I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вм'ятий — ВМ'Я́ТИЙ¹ (УМ'Я́ТИЙ), а, е, рідко. Дієпр. пас. до вм'я́ти¹. Цілий кущ павиних вічок був розчавлений і вм'ятий у ґрунт (Ю. Смолич); Праві бокові [двері автомобіля] наглухо розбиті і вм'яті всередину (С. Жадан). ВМ'Я́ТИЙ² див. ум'я́тий¹.  Словник української мови у 20 томах