Орфографічний словник української мови

вогнистий

вогни́стий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вогнистий — огнистий, -а, -е. 1》 Який має в собі вогонь (у 1 знач.); вогняний. || Дуже гарячий, пекучий. 2》 перен. Кольором подібний до вогню. 3》 перен. Пристрасний, запальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вогнистий — ВОГНИ́СТИЙ, а, е. 1. Який містить, має в собі вогонь (у 1 знач.); вогняний. Щось їй недобре. Опустила безвладно руки, глянула перед себе і раптом впірнула в чорну вогнисту безодню, що не пускала її від себе (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. вогнистий — див. світлий  Словник синонімів Вусика
  4. вогнистий — ВОГНЕ́ННИЙ (який має в собі вогонь), ВОГНЕ́ВИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ, ПОЛУМЕНИ́СТИЙ, ОГНЕ́ВИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. Бачить (Андрій), як палає панський палац, як небо лижуть вогненні язики (Д.  Словник синонімів української мови
  5. вогнистий — ВОГНИ́СТИЙ, а, е. 1. Який має в собі вогонь (у 1 знач.); вогняний. Щось їй недобре. Опустила безвладно руки, глянула перед себе і раптом впірнула в чорну вогнисту безодню, що не пускала її від себе (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах