воєводити —
-джу, -диш, недок., заст. Бути, служити воєводою. || Керувати, управляти військом, битвою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
воєводити —
ВОЄВО́ДИТИ, джу, диш, недок., іст. Бути, служити воєводою. Добриня нічого в них не вимагав, а просив, щоб дали йому з сестрою Малушею якусь хижу... – Ти що ж? Воєводити думаєш? – запитав Радко. – Ні, воєводо, – відповів Добриня (С.
Словник української мови у 20 томах
воєводити —
ВОЄВО́ДИТИ, джу, диш, недок., заст. Бути, служити воєводою; // Керувати, управляти військом, битвою.
Словник української мови в 11 томах