врізання — Орфографічний словник української мови

врізання — I вр`ізання(урізання), -я, с. Дія за знач. врізати (урізати). II вріз`ання-я, с. Дія за знач. врізати. Великий тлумачний словник сучасної мови
врізання — ВРІЗА́ННЯ (УРІЗА́ННЯ), я, с. Дія за знач. врі́зати¹. Орнаменти вирізьблювались методом інтарсії, тобто врізанням фігурних зображень та візерунків із пластинок дерева у поверхню дерев'яних предметів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
врізання — ВРІЗА́ННЯ, я, с. Дія за знач. врі́зати¹. Підіймаючи або опускаючи важільним пристроєм ходові колеса [планувальника], можна регулювати врізання ножів знаряддя в землю (Колг. Укр , 1, 1958, 39). Словник української мови в 11 томах