Орфографічний словник української мови

вселити

всели́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вселити — див. вселяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вселити — ВСЕЛИ́ТИ див. вселя́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. вселити — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти.  Словник синонімів української мови
  4. вселити — ВСЕЛИ́ТИ див. вселя́ти.  Словник української мови в 11 томах