Орфографічний словник української мови

віандот

віандо́т

іменник чоловічого роду, істота

порода курей

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. віандот — ВІАНДО́Т, а, ч. Порода курей, яка відзначається великою несучістю та високоякісним м'ясом. Із яйце-м'ясних курей, що розводять в Україні, заслуговують поширення такі породи: первомайські, місцеві українські зозулясті, віандот (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. віандот — віандо́т м’ясна й несуча порода курей, виведена в США. Від назви північно-американського племені індіанців.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. віандот — ВІАНДО́Т див. віандо́ти.  Словник української мови в 11 томах