від —
ВІД, ОД прийм. Вж. у словосп.: від (од) радості (і з радості), кричати від (од) болю (і з болю), газета від (за) 1 січня 1998 року.
Літературне слововживання
від —
прийм., з род. в. 1》 Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до. || Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого-небудь. || Уживається на означення послідовності дій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
від —
ВІД, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. від виражають: Просторові відношення 1. Уживається на позначення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до.
Словник української мови у 20 томах
від —
Від, прийм.: у літературній мові вживають прийменника-приростка від і од, але від переважно: від бе́рега, від села́; відмо́вити
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
від —
ВІД, прийм., з род. відм. 1. Уживається при означенні місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до.
Словник української мови в 11 томах
від —
Від, од пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Єв. Л. І. 2. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. н. п. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Г. Барв. 172.
Словник української мови Грінченка