Орфографічний словник української мови

відгодівельник

відгодіве́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відгодівельник — -а, ч. Приміщення для відгодівлі тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відгодівельник — ВІДГОДІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Приміщення для відгодівлі тварин. У відгодівельниках шириною понад 10 метрів корми згодовують свиням із годівниць (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. відгодівельник — ВІДГОДІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Приміщення для відгодівлі тварин. У відгодівельниках завширшки більше 10 метрів корми згодовують [свиням] з годівниць (Хлібороб Укр., 12, 1965, 30).  Словник української мови в 11 томах