відгукуватися —
-уюся, -уєшся, недок., відгукнутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Гукати у відповідь на чий-небудь поклик. || Відповідати на звертання; відзиватися. || Давати звістку про себе. || перен. На дію відповідати іншою дією. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відгукуватися —
ВІДГУ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДГУКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Гукати у відповідь на чий-небудь поклик. Як гукають, так і одгукуються (Номис); Механік, що мав сильний голос, загукав, але ніхто не відгукувався (М. Трублаїні); – Івасю! Івасю!...
Словник української мови у 20 томах
відгукуватися —
див. говорити
Словник синонімів Вусика
відгукуватися —
ВІДГУ́КУВАТИСЯ (виражати своє ставлення до якихось подій, осіб, явищ і т. ін.), ВІДЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ рідше. — Док.: відгукну́тися, відізва́тися, озва́тися, відкли́кнутися. М. Куліш..
Словник синонімів української мови
відгукуватися —
ВІДГУ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДГУКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Гукати у відповідь на чий-небудь поклик. Як гукають, так і одгукуються (Номис, 1864, № 7127); Механік, що мав сильний голос, загукав, але ніхто не відгукувався (Трубл.
Словник української мови в 11 томах
відгукуватися —
Відгукуватися, -куюся, -єшся сов. в. відгукнутися, -нуся, -нешся, гл. Откликаться; откликнуться. На моє прохання відгукнулись.
Словник української мови Грінченка