відділятися —
-яюся, -яєшся, недок., відділитися, -ілюся, -ілишся, док. 1》 Відриватися від цілого або того, до чого приєднане, прикріплене; відставати. 2》 Відокремлюватися, виділятися із складу кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відділятися —
ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, ВІДДІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДДІЛИ́ТИСЯ, ілю́ся, і́лишся, док. 1. Відриватися від цілого або того, до чого приєднане, прикріплене; відставати.
Словник української мови у 20 томах
відділятися —
ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
відділятися —
ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДДІЛИ́ТИСЯ, ілю́ся, і́лишся, док. 1. Відриватися від цілого або того, до чого приєднано, прикріплене; відставати. Скреготали цвяхи, відділяючись од сухого дерева (Стельмах, Хліб..
Словник української мови в 11 томах