відетнонімний —
ВІДЕТНО́НІМНИЙ, а, е, лінгв. Утворений або похідний від етноніма. Як і в писемних джерелах ХІV ст., у документах ХV ст. серед ойконімів Опілля зустрічаємо відетнонімні ойконіми з формантом -ани (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах