Орфографічний словник української мови

відкріпити

відкріпи́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відкріпити — див. відкріплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відкріпити — ВІДКРІПИ́ТИ див. відкрі́плювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. відкріпити — ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я.  Словник синонімів української мови
  4. відкріпити — ВІДКРІПИ́ТИ див. відкрі́плювати.  Словник української мови в 11 томах