Орфографічний словник української мови

відлеглість

відле́глість

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відлеглість — -лості, ж., рідко. Те саме, що відстань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відлеглість — ВІДЛЕ́ГЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Те саме, що ві́дстань. Ну, як би там врешті не було, відлеглість між нами стала зразу коротша (М. Коцюбинський); Читачам поступових газет я розіслав окуляри, через які можна читати на далекій відлеглості сконфісковані числа (В. Самійленко).  Словник української мови у 20 томах
  3. відлеглість — ВІ́ДСТАНЬ (простір, який розділяє кого-, що-небудь), ВІ́ДДАЛЬ, ВІДДА́ЛЕННЯ, ДИСТА́НЦІЯ, ВІДЛЕ́ГЛІСТЬ рідше; ДАЛЬ (велика відстань) розм. Ставали (коні) дибки і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (З.  Словник синонімів української мови
  4. відлеглість — Відле́глість, -лости, -лості, -лістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відлеглість — ВІДЛЕ́ГЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Те саме, що ві́дстань. Читачам поступових газет я розіслав окуляри, через які можна читати на далекій відлеглості сконфісковані числа (Сам., II, 1958, 334); Ну, як би там врешті не було, відлеглість між нами стала зразу коротша (Коцюб., II, 1955,255).  Словник української мови в 11 томах
  6. відлеглість — Відлеглість, -лости ж. Разстояніе; отдаленность.  Словник української мови Грінченка