відлупити

відлупи́ти

дієслово доконаного виду

відокремити, зняти з чого-небудь — про кору, фарбу; відлупцювати — розм.

Значення в інших словниках

1. відлупити — див. відлуплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відлупити — ВІДЛУПИ́ТИ див. відлу́плювати.  Словник української мови у 20 томах
3. відлупити — див. побити  Словник синонімів Вусика
4. відлупити — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)...  Словник синонімів української мови
5. відлупити — ВІДЛУПИ́ТИ див. відлу́плювати.  Словник української мови в 11 томах
6. відлупити — Відлупити, -ся см. відлуплювати, -ся.  Словник української мови Грінченка