відлякувати — Орфографічний словник української мови

відлякувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Лякаючи когось чим-небудь, відганяти; відстрашувати. || Змушувати когось відмовитися від дій, що викликають занепокоєння, вселяють страх, тривогу тощо. || Відштовхувати, віддаляти (про які-небудь риси, вчинки і... Великий тлумачний словник сучасної мови
відлякувати — ВІДЛЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Лякаючи чим-небудь, відганяти; відстрашувати. На плантації суниць часник відлякує слимаків та інших шкідників (із журн.); Звірину можна одлякати випалом з пістоля (Ю. Словник української мови у 20 томах
відлякувати — ВІДЛЯКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Лякаючи когось чим-небудь, відганяти; відстрашувати... Словник української мови в 11 томах