відмовляння

відмовля́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. відмовляння — -я, с. Дія за знач. відмовляти 1), 3) і відмовлятися 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відмовляння — ВІДМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. відмовля́ти 1, 3 і відмовля́тися 1, 3. Від запропонованої мені посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмовляння своєю молодістю (О.  Словник української мови у 20 томах
3. відмовляння — ВІДМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. відмовля́ти 1, 3 і відмовля́тися 1, 3. Для нашого часу характерне відмовляння переважної більшості трудящих від хрещення, вінчання та інших церковних обрядів (Нар. тв. та етн., 1, 1963, 1;).  Словник української мови в 11 томах
4. відмовляння — Відмовляння, -ня с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни). Кіевлянинъ, 1867, № 82 и 83.  Словник української мови Грінченка