Орфографічний словник української мови

відпил

відпи́л

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відпил — -у, ч. Місце перерізу стовбура дерева тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відпил — ВІДПИ́Л, у, ч. Місце перерізу чого-небудь відпиляного. Якщо уважно подивитися на поперечний відпил стовбура, то можна помітити, що річні кільця мають різну товщину (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. відпил — ВІДПИ́Л, у, ч. Місце перерізу стовбура дерева тощо. Якщо уважно подивитися на поперечний відпил стовбура.., то можна.. помітити, що річні кільця мають різну товщину (Наука.., 12, 1956, 20).  Словник української мови в 11 томах