Орфографічний словник української мови

відплутувати

відплу́тувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відплутувати — -ую, -уєш, недок., відплутати, -аю, -аєш, док., перех., рідко. Відокремлювати що-небудь, розплутуючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відплутувати — ВІДПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що, рідко. Відокремлювати кого-, що-небудь, розплутуючи. Відплутати коня від воза вдалося не одразу (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. відплутувати — ВІДПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. Відокремлювати що-небудь, розплутуючи.  Словник української мови в 11 томах