Орфографічний словник української мови

відпрохатися

відпроха́тися

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відпрохатися — ВІДПРОХА́ТИСЯ див. відпро́хуватися.  Словник української мови у 20 томах
  2. відпрохатися — ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯ підсил. — Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися.  Словник синонімів української мови
  3. відпрохатися — ВІДПРОХА́ТИСЯ див. відпро́хуватися.  Словник української мови в 11 томах
  4. відпрохатися — Відпрохуватися, -хуюся, -єшся сов. в. відпрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = відпрошувати, -ся. Заплатив Беркові гроші, а з процентом одпрохався. Левиц. І. 108. Мнж. 102.  Словник української мови Грінченка