відраховувати —
-ую, -уєш, недок., відрахувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Рахуючи, відділяти, відокремлювати частину кого-, чого-небудь. || Ритмічними ударами вказувати час. 2》 Затримувати, не віддавати частини якої-небудь суми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відраховувати —
ВІДРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. кого, що. Рахуючи, відділяти, відокремлювати частину кого-, чого-небудь. Гессен уже, тикаючи нагаєм, відраховує, відділяє з гурту кільканадцятеро найкрутов'язіших, шикує в два ряди (О.
Словник української мови у 20 томах
відраховувати —
ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти.
Словник синонімів української мови
відраховувати —
ВІДРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Рахуючи, відділяти, відокремлювати частину кого-, чого-небудь. Він говорив поволі, важко, наче одраховував гроші (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах