відривання — Орфографічний словник української мови

відривання — I -я, с. Дія за знач. відривати I 1), 5) й відриватися I 1), 5). II -я, с. Дія за знач. відривати II й відриватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
відривання — ВІДРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. відрива́ти¹ 1, 5 і відрива́тися¹ 1, 5. Перестрій [перебудова] громадянства має бути результатом органічного перетвору [перетворення] його, а не наслідком появи якогось фантастичного винаходу. Словник української мови у 20 томах
відривання — ВІДРИВА́ННЯ¹ я, с. Дія за знач. відрива́ти¹ 1,5 й відриватися¹ 1, 5. Немає більш помилкової і більш шкідливої ідеї, ніж відривання зовнішньої від внутрішньої політики (Ленін, 25, 1951, 64); Буквалізм.. є одним з факторів.. Словник української мови в 11 томах