Орфографічний словник української мови

відрити

відри́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відрити — див. відривати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відрити — ВІДРИ́ТИ див. відрива́ти².  Словник української мови у 20 томах
  3. відрити — ВІДКО́ПУВАТИ (копаючи, звільняти, витягати когось або щось закопане, засипане), ВИКО́ПУВАТИ, ВІДРИВА́ТИ (перев. риючи). — Док.: відкопа́ти, ви́копати, відри́ти. Ридаючи, прибігла й жінка Семенова. Об землю билася, поки чоловіка відкопували (Г.  Словник синонімів української мови
  4. відрити — ВІДРИ́ТИ див. відрива́ти².  Словник української мови в 11 томах