відселювати —
-юю, -юєш і відселяти, -яю, -яєш, недок., відселити, -елю, -елиш, док., перех. Переселяти когось в інше місце, відділивши від тих, з ким він жив раніше.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відселювати —
ВІДСЕ́ЛЮВАТИ див. відселя́ти.
Словник української мови у 20 томах
відселювати —
ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини — на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев.
Словник синонімів української мови
відселювати —
ВІДСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ВІДСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДСЕЛИ́ТИ, елю́, е́лиш, док., перех. Переселяти когось в інше місце, відділивши від тих, з ким він жив раніше. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді (Сл. Гр.
Словник української мови в 11 томах