Орфографічний словник української мови

відступати

відступа́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відступати — -аю, -аєш, недок., відступити, -уплю, -упиш; мн. відступлять; док. 1》 Задкуючи або ступаючи вбік, віддалятися від кого-, чого-небудь. || Зменшувати площу свого поширення. Відступати на другий план — ставати менш важливим, значущим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відступати — ВІДСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСТУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. відсту́плять; док. 1. Ступаючи, віддалятися від кого-, чого-небудь. Титарівна .. То підійде до криниці, То знов одступає (Т.  Словник української мови у 20 томах
  3. відступати — відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим.  Фразеологічний словник української мови
  4. відступати — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого (переставати дотримуватися своїх попередніх поглядів, переконань, висловлювань і т. ін.), ЗРІКА́ТИСЯ чого, ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИСЯ, ПОСТУПА́ТИСЯ в чому, ПОРИВА́ТИ з чим, ВІДХО́ДИТИ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. відступати — ВІДСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСТУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. відсту́плять; док. 1. Задкуючи або ступаючи вбік, віддалятися від кого-, чого-небудь. Титарівна.. То підійде до криниці, То знов одступає (Шевч.  Словник української мови в 11 томах