відхиляти —
-яю, -яєш і відхилювати, -юю, -юєш, недок., відхилити, -илю, -илиш, док., перех. 1》 Переміщати, відводити що-небудь у якийсь бік порівняно з попереднім положенням. || Відтягати назад своєю вагою. || Трохи відчиняти (двері, кватирку тощо); прочиняти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відхиляти —
ВІДХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВІДХИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДХИЛИ́ТИ, илю́, и́лиш, док., кого, що. 1. Переміщати, відводити що-небудь у якийсь бік порівняно з попереднім положенням. Панни з реготом посунулись через густі лози, одхиляючи їх од лиця руками (І.
Словник української мови у 20 томах
відхиляти —
див. відмовляти; усувати
Словник синонімів Вусика
відхиляти —
ВІДВЕРТА́ТИ (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), ВІДВО́ДИТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ, ВІДХИЛЯ́ТИ. — Док.: відверну́ти, відвести́, відволікти́, відхили́ти. Я придумав..
Словник синонімів української мови
відхиляти —
ВІДХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВІДХИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДХИЛИ́ТИ, илю́, и́лиш, док., перех. 1. Переміщати, відводити що-небудь у якийсь бік порівняно з попереднім положенням.
Словник української мови в 11 томах
відхиляти —
Відхиля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. відхилити, -лю, -лиш, гл. 1) Отклонять, отклонить; отвращать, отвратить, отвести. МВ. І. 21. 2) Пріотворять, пріотворить. Відхили трошки двері. Двері були відхилені, то я й зазирнув. Харьк.
Словник української мови Грінченка