відчленовувати —
ВІДЧЛЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, ВІДЧЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що. Відокремлювати від цілого, виділяти з цілого. Концепція “примхливої долі” дозволяла відчленовувати історію від суміжних гуманітарних наук (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах