від'їжджати —
[в'ідйіжgатие] -айу, -айеиш
Орфоепічний словник української мови
від'їжджати —
-аю, -аєш і від'їздити, -їжджу, -їздиш, недок., від'їхати, -їду, -їдеш, док. 1》 Вибувати, відправлятися кудись яким-небудь транспортом. 2》 Віддалятися від певного місця на яку-небудь відстань.
Великий тлумачний словник сучасної мови
від'їжджати —
ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІД'ЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ВІД'Ї́ХАТИ, ї́ду, ї́деш, док. 1. Їдучи, вибувати, відправлятися кудись. Палац завалюється й горить. Запоріжці й козаки од'їжджають і з останніх човнів стріляють на яничар [яничарів] (І.
Словник української мови у 20 томах
від'їжджати —
ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ВІДБІГА́ТИ (бігом); ВІДЛІТА́ТИ (летячи); ВІДПЛИВА́ТИ (пливучи); ВІДПЛИ́ГУВАТИ...
Словник синонімів української мови