Орфографічний словник української мови

вілеміт

вілемі́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вілеміт — Виллемит — willemite — Willemit — мінерал класу силікатів, ортосилікат острівної будови Zn2[SiO4], безбарвний, іноді зеленувато-жовтого, або червонуватого кольору. Сингонія тригональна. Густина 3,89-4,18. Твердість 5-6. Блиск скляний, жирний.  Гірничий енциклопедичний словник
  2. вілеміт — -у, ч. Мінерал класу силікатів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вілеміт — ВІЛЕМІ́Т, у, ч. Безбарвний, іноді зеленувато-жовтий або червонуватий мінерал класу силікатів, руда цинку. Вілеміт використовується для виготовлення флуоресціюючих екранів (з наук.-попул. літ.); Мінерал вілеміт названо за ім'ям короля Нідерландів Вільгельма (Віллема) І (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. вілеміт — вілемі́т мінерал класу силікатів, безбарвний, іноді зеленувато-жовтого або червонуватого кольору. Руда цинку. Використовують також при виготовленні флуоресціюючих екранів. Від імені голландського короля Віллема І.  Словник іншомовних слів Мельничука