Орфографічний словник української мови

вітрилля

вітри́лля

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вітрилля — ВІТРИ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до вітри́ло¹ 1. Вони натягнули вітрилля й під легким вітерцем попливли проти течії (із журн.); * У порівн. Поки що легка, димчата, напівпрозора, а завтра вона [перша курява] .. стане хмарами, густим потужним вітриллям розгорнеться над цілим степом... (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах