в'юнко —
Присл. до в'юнкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
в'юнко —
В'Ю́НКО. Присл. до в'юнки́й. Ящірка в'юнко шугнула між сухих стебел торішнього бур'яну (О. Донченко); Ось іду я на луки до річки, До тієї, що золотом стрічки Грає в'юнко (М. Шпак); Ось він у черговий раз, в'юнко обходячи колег, рішуче просувається до мікрофона (Б. Олійник).
Словник української мови у 20 томах