в'язнути

в'я́знути

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. в'язнути — -ну, -неш, недок. 1》 у чому і в що. Заглиблюватися, потрапляти в що-небудь грузьке, липке, сипке. 2》 до чого. Приставати, прилипати. || до кого з чим і без додатка, перен. Надокучати комусь небажаними запитаннями, розмовами і т. ін.; чіплятися. 3》 Ставати, в'язким, гуснути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. в'язнути — Грузнути, загрузати, загрузнути, загрузти, позагрузати, погрузати, погрузнути, погрузти, угрузати, угрузти, угрузнути, повгрузати, застрягати, застрягнути, застрягти, позастрягати, устрягати, устрягти, устрягнути, повстрягати, заситятися, засититися...  Словник чужослів Павло Штепа
3. в'язнути — В'Я́ЗНУТИ, ну, неш, недок. 1. у чому, в що і без дод. Заглиблюватися, потрапляти в що-небудь грузьке, липке, сипке. Ішов [Кметь] по драговині і в'язнув (М. Хвильовий); Мовчки чвалали бійці назустріч мокрому вітрові.  Словник української мови у 20 томах
4. в'язнути — див. чіплятися  Словник синонімів Вусика
5. в'язнути — ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал.  Словник синонімів української мови
6. в'язнути — В'язнути, -ну, -неш гл. Привязываться.  Словник української мови Грінченка