Орфографічний словник української мови

габелок

габе́лок

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. габелок — -лка, ч., заст. Опойок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. габелок — Шкура теляти, шкура з шиї коня чи вола  Словник застарілих та маловживаних слів
  3. габелок — ОПО́ЙОК (вичинена шкура молочного теляти, з якої виготовляють взуття та різні шкіряні вироби), ГАБЕ́ЛОК заст. На ногах були добрі юхтові чоботи, наче з одного габелку зшиті (П. Панч).  Словник синонімів української мови
  4. габелок — ГАБЕ́ЛОК, лка, ч., заст. Опойок. На ногах були добрі.. чоботи, наче з одного габелка вшиті (Панч, III, 1956, 545).  Словник української мови в 11 томах
  5. габелок — Габелок, -лка м. 1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157. 2) Кожа съ шеи лошади или быка. Мнж. 178.  Словник української мови Грінченка