Орфографічний словник української мови

генделик

генде́лик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. генделик — А, ч. Дешева забігайлівка, бар. Питання: «А ви читали Пєлєвіна?» давно вже можна почути і від махрових урлабанів у генделиках, і від всеїдних естетів з претензією на високочолість (ПіК).  Словник сучасного українського сленгу
  2. генделик — (-а) ч. 1. мол., жрм. Невелике кафе, де продають спиртне і закуски. Бо з дружиною було не так. Не так було з кільканадцятьма натурницями та псевдопроститутками із генделиків до одруження (Б.  Словник жарґонної лексики української мови