Орфографічний словник української мови

гильнути

гильну́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гильнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до гилити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гильнути — ГИЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Однокр. до гили́ти 1, 2. Гильнув м'яча із силою; Гильнула спересердя макогоном.  Словник української мови у 20 томах
  3. гильнути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
  4. гильнути — ГИЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до гили́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. гильнути — Гильнути, -ну, -неш гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив. Грин. 1. 223.  Словник української мови Грінченка