глек —
-а, ч. 1》 Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Глек розбити — посваритися. 2》 Сорт груш народної селекції.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глек —
ГЛЕК, а, ч. 1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, трохи розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (прислів'я); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу... (О.
Словник української мови у 20 томах
глек —
Є в глеку молоко, та голова не влазить. Жарт з бідного, який має глек, але не має молока.
Приповідки або українсько-народня філософія
глек —
розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком.
Фразеологічний словник української мови
глек —
Глек, гле́ка, гле́кові, у -кові; гле́ки, -ків, -кам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
глек —
ГЛЕК, а, ч. 1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (Укр.. присл…, 1955, 280); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу… (Корн., II, 1955, 192).
Словник української мови в 11 томах
глек —
Глек, -ка м. 1) Кувшинъ. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Ном. № 5391. глек розбили. Поссорились. Ном. № 9539. Грин. І. 242. ум. глечик.
Словник української мови Грінченка