Орфографічний словник української мови

глушманка

глушма́нка

іменник жіночого роду, істота

зневажл.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. глушманка — -и. Жін. до глушман.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. глушманка — ГЛУШМА́НКА, и, ж., зневажл. Жін. до глушма́н. – Води, води подай! – Чую, не глушманка! – долинає з сiней (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. глушманка — ГЛУШМА́НКА, и, ж., зневажл. Жін. до глушман́.  Словник української мови в 11 томах
  4. глушманка — Глушманка, -ки ж. Глухая, женщина. Одесс. у.  Словник української мови Грінченка