Орфографічний словник української мови

глянцзильбер

глянцзи́льбер

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. глянцзильбер — -а, ч. Рідина, що містить платину або паладій; застосовують для живопису на порцеляні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. глянцзильбер — ГЛЯНЦЗИ́ЛЬБЕР, у, ч. Рідина для розпису на фарфорі, яка містить платину або паладій. Глянцзильбер називають ще “рідким сріблом” (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. глянцзильбер — глянцзи́льбер (нім. Glanzsilber, від Glanz – блиск і Silber – срібло) рідина, що містить платину або паладій; застосовують для живопису на фарфорі.  Словник іншомовних слів Мельничука