Орфографічний словник української мови

гнилець

гниле́ць

іменник чоловічого роду

хвороба личинок бджіл

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гнилець — -льцю, ч. Інфекційна хвороба бджоляного розплоду, яка спричиняє гниття і загибель личинок медоносних бджіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гнилець — ГНИЛЕ́ЦЬ, льцю́, ч. Інфекційна хвороба бджоляного розплоду, яка спричиняє гниття і загибель личинок медоносних бджіл. Європейський гнилець – заразне захворювання личинок бджіл, переважно 8–4-денного віку (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гнилець — Гниле́ць, -льця́, -льце́ві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гнилець — ГНИЛЕ́ЦЬ, льцю́, ч. Інфекційна хвороба бджоляного розплоду, яка спричиняє гниття і загибель личинок медоносних бджіл. Європейський гнилець — заразне захворювання личинок бджіл, переважно 8-4-денного віку (Бджільн., 1956, 68).  Словник української мови в 11 томах
  5. гнилець — Гнилець, -льця м. Болѣзнь личинокъ пчелъ; пораженіе ихъ грибкомъ Bacillus Preussi. Драг. 32.  Словник української мови Грінченка